Виклики українського гірничо-металургійного сектору: боротьба за рентабельність

Український гірничо-металургійний сектор стикається з серйозними викликами щодо підвищення собівартості виробництва. Зростаючі логістичні витрати, високі тарифи на електроенергію та геополітичні ризики позбавляють галузь конкурентних переваг на світових ринках. Пошук оптимізації витрат та диверсифікація ресурсів – ключові завдання для збереження конкурентоспроможності.

Український гірничо-металургійний сектор стикається з суттєвими викликами щодо собівартості своєї продукції

Українські підприємства гірничо-металургійного сектору відчувають значний тиск на собівартість своєї продукції через зростання витрат на кілька ключових статей:

1. Зростання витрат на перевезення вантажів

За словами президента об’єднання “Укрметалургпром” Олександра Каленкова, вартість логістики за останні кілька років збільшилася у 4-6 разів. Наприклад, витрати на доставку залізної руди становлять до 40% собівартості продукції.

2. Підвищення тарифів на електроенергію

Металургійні підприємства змушені закуповувати електрику майже в 2 рази дорожче, ніж у сусідніх країнах Європи. Це значно впливає на рентабельність енергоємних електросталеплавильних виробництв.

3. Геополітичні ризики

Втрата підприємства з видобутку коксівного вугілля у Покровську, який знаходиться під загрозою окупації, може призвести до суттєвого скорочення виробництва сталі – до 2-3 млн тонн на рік. Це дорівнює втраті кількох відсотків ВВП країни.

Ці фактори позбавляють українські металургійні підприємства конкурентних переваг на світових ринках. Без вирішення питань зростаючих витрат, вони ризикують втратити свої позиції на глобальному ринку. Пошук шляхів оптимізації витрат та диверсифікація джерел ресурсів стають ключовими завданнями для збереження конкурентоспроможності галузі.

🔗 Source